Тисячохмарий небосхил
Мене тягнув у своє лоно,
Волосся трохи ворушив
Вітряним подихом солоним,
Гірким і мабуть безнадійним
З бентежачою серце біллю.
І втома розтинала глузд
У марних пошуках гармоній,
Розвіяв смак тендітних уст
Буденний струм дрібних іроній,
Окличних знаків полуниці
У вінегреті нісенітниць.
Чуття рушили, випар гарний,
У небосхил тисячохмарий...
ISBN 978-966-8856-42-6
(С) П.В.Хазан
2010
понеділок, 8 серпня 2011 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар